Всім привіт — мій винний експеримент

Щойно приєднався і хотів привітатися та розповісти всім про експеримент із культивування, який я зараз проводжу.

Десь місяць тому я натрапив на всю цю тему з аманітовим вином на shroomery і пішов по сліду з mycotopia на entheogen.com, а звідти — сюди.

Оскільки в моїй півкулі якраз починається грибний сезон, я сьогодні, коли катався, тримав очі розплющеними, і, звісно ж, перші осінні червоні мухомори вже давали про себе знати.

Я зірвав 2 здорові на вигляд гриби завбільшки з долоню (ті, що розміром з обідню тарілку, з’являться тільки за кілька тижнів). Потім налив десь літр виноградного соку у велику банку для консервування з 1,5 мл 6% h202. Тоді покришив ножицями шапинку одного з грибів і кинув її зверху на виноградний сік, де вона собі спокійненько плаває. Потім накрив банку шматком tyvek.

Напишу про результати за три дні, раніше — якщо буде що розповісти. Сподіваюся, h202 стримає будь-яке бродіння, поки міцелій не колонізує виноградний сік.

бувайте

Привіт, Рокере,

Як же чудово чути, що хтось (знову) позитивно говорить про Воскресіння аманіти. Це була довга, а часом і потворна битва з науковою спільнотою, а точніше — з мікологами. Я радий, що тобі вдалося прочитати всі пости, які розплодилися по численних сайтах (на Mycotopia теж була довга гілка). Поширення знання про Таїнство повторює саме Таїнство. Саме знання ризоматичне :)

Лабораторія в Нідерландах, куди Стівен Піл відправив зразки, мала отримати їх 27-го. Відомий міколог Стівен Піл уже списав культуру, яку виростив на виноградному соку, як Amanita Muscaria. Лабораторія зробить ГХ зразка, проаналізує ДНК і повторить воскресіння. Ми дізнаємося, чи кінцевий продукт диморфний, і який вміст мусцимолу.

Мені дуже цікавий твій експеримент з H2O2. Не впевнений, що з цього вийде. Будь ласка, тримай нас у курсі :)

Ще раз дякую, Рокере. Полум’я Таїнства знову розгорілося, і мені не терпиться побачити, як набагато більше людей почнуть відтворювати своє власне воскресіння, вирощувати власне вино і хліб. Саме тому Таїнство й вийшло зі схованки — на благо свого симбіонта: людей.

А ще хочу передати привіт і величезну подяку Дону Е. Тітеру та Стівену Л. Пілу.

-Redbeard (T Doe)

Привіт, Реде

Я читав пости Стівена Піла з певною усмішкою. Спершу він на всю силу свого его кричить: «Нічого не вийде! Я вирощую гриби ще з тих часів, коли їх і на світі не було, і на виноградному соку їх не виростиш!», а потім потроху втягує голову і починає говорити як людина, а не як студент, коли до нього доходить, що він, може, знає не все... ну то таке... Я використовую h202 у всій своїй роботі з міцелієм, бо він суттєво зменшує кількість контамінацій. Мені подобаються й інші ентеогени, але далі поясню, чому мене цікавлять саме аманіти й амброзія

Я прочитав книжку Вассона понад двадцять років тому і тоді ж спробував аманіти, але смак шапинок мене так нажахав, що після двох спроб я здався. Особисто для мене найкращою частиною досвіду була дивовижна ясність розуму наступного дня. Було відчуття, ніби хтось пройшовся мені по мозку віконним скребком! Це був неймовірний досвід.

Сподіваюся, що з твоєю технікою аманітового вина я зможу мати це чудове відчуття «з крана». Якщо люди намагаються зрозуміти, що я маю на увазі, найближче, що я можу сказати: це відчуття — повна протилежність сп’яніння, це повне перебування в моменті, нічого такого «народженого згори» чи самообману, просто «ось тут». Що ти про це думаєш?

Твої останні два абзаци описують вино точнісінько так, як я сам його відчув! Чиста ясність тут-і-зараз!

Успіхів із твоїм варивом!

Привіт, Рокере,

Є якісь оновлення чи новини, якими можеш поділитися?