Мітра і Авеста
Мітрас, Мітра (Mithra), Мітра (Mitra)
«Мітрас» — латинське ім’я ведійського бога, якого давні перси називали «Мітра» (Mithra), а в Рігведі він зветься «Мітра» (Mitra). Мітра — одне з понад сотні імен Соми в Рігведі, і означає воно «друг усіх людей». Мітра — надзвичайно давній Бог: його ім’я вперше з’являється на письмі в мирному договорі між Хетською державою і Мітанні приблизно 1450 року до н. е.; до Мітри часто зверталися, укладаючи угоди й договори. І хети, і мітаннійці — індоєвропейські народи, згадувані в Старому Завіті, де мітаннійців названо хурритами; біблійні та інші давні джерела вважали їх найкращими вершниками й колісничими стародавнього світу.
За піднесення зороастризму в Персії давній культ Мітри ненадовго придушили, але він відроджується і знову входить до перської релігії Мазди. Після того як Персію завоював Олександр Македонський, культ Мітри глибоко проникає в грецький, а згодом і в римський світ і стає надзвичайно популярним серед воїнів. Якийсь час римляни намагаються придушити культ Мітраса, вважаючи його перською підривною діяльністю серед римського народу. Культ переживає ці переслідування й починає поширюватися серед усіх верств населення Римської імперії, особливо серед вояків римських легіонів, які рознесли його до найвіддаленіших куточків імперії і ще далі.
Культ Мітраса проводив свої зібрання й обряди в невеликих підземних залах, що звалися «мітреумами». Такий зал міг умістити хіба що 30 осіб; коли людей ставало забагато для одного мітреуму, засновували ще один.
До культу Мітраса приймали лише чоловіків, і, як у сучасних таємних товариствах, його члени поділялися на ступінчасту ієрархію із 7 рівнів; заснувати новий мітреум міг тільки посвячений найвищого ступеня. Здатність культу Мітраса зберігатися невеликими, тісними групами й водночас збільшувати загальну кількість прихильників стала запорукою того, що він пережив усі давні переслідування. Схоже, офіційна християнська Церква не переслідувала культ Мітраса скільки-небудь масштабно: здається, його прихильники просто розчинилися в християнстві.
Багато сучасних християн не усвідомлюють, який величезний вплив мав римський мітраїзм на раннє християнство, — вплив, що зберігається й донині. Щороку на Різдво, 25 грудня, християни святкують народження Мітраса, а щонеділі моляться у священний день Мітраса. Більшість дуже старих християнських храмів у Європі та на Близькому Сході збудовано над ще давнішими мітреумами. У підземеллі ватиканського собору Святого Петра є стародавній мітреум. Буквально й фізично Мітрас, бог Соми, і давня релігія мітраїзму — це два з головних наріжних каменів християнства.
Народження Мітраса з Космічного яйця.
Так само, як Сома народжується із Золотого зародка.
Крилатий Мітрас, обвитий Змієм, в оточенні Зодіаку
Мітра і Хаома
Міфи про Мітру мають чимало сонячних, астрологічних і астрономічних аспектів, проте справжнім предметом дослідження Товариства «Амброзія» є сакраментальне вживання «Хаоми» різними культами Мітри у вигляді особливого «Сакраментального вина» і «Живого хліба».
Нижче наведено уривок з Encyclopedia Britannica (1991, т. 26, с. 789, Rites & Ceremonies):
«У зороастризмі хаома (санскр. сома, від кореня su або bu — „вичавлювати“ чи „товкти“) — це назва жовтої рослини, з якої видобували сік і споживали його під час обряду Ясна — загального жертвоприношення на честь усіх божеств. Літургія Ясни разюче передвіщала месу в християнстві». «Заратустра вважав Хаому сином Мудрого Господа й Творця (Ахура Мазди) і верховним жерцем культу Ясни. Вірили, що він утілений у священній рослині, яку товкли до смерті, щоб видобути її життєдайний сік і щоб ті, хто його споживав, здобули безсмертя. Його вважали водночас і жертвою, і жерцем у жертовно-сакраментальному приношенні під час богослужіння. Як посередник між Богом і людиною, Хаома набув місця й сакраментального значення в шануванні Мітри (індоіранського бога світла) у ролі непорочного жерця Ахура Мазди, рівного йому. Мітраїстська сакраментальна трапеза походила від обряду Ясна: вино заступило хаому, а Мітра — Ахура Мазду. У мітраїстських обрядах посвячення неофіт міг причаститися приношення хліба, вина й води, що було земним відповідником небесної містичної сакраментальної трапези, лише тоді, коли досягав ступеня посвяти, відомого як „Лев“. Священне вино давало тілу снагу, а також достаток, мудрість і силу боротися зі злими духами та здобути безсмертя».
Як бачите, корінь теології Хаоми той самий, що й у Христа: Хаома — «Син Божий» і «водночас і жертва, і жрець у жертовно-сакраментальному приношенні під час богослужіння». Слід також указати на неможливість, що криється в наведених вище словах: «літургія Ясни разюче передвіщала месу в християнстві». Це означає одне з двох: або Заратустра був найкращим пророком у світі, або — що значно ймовірніше — християнська меса зрештою походить від набагато давнішої Ясни й від Заратустри. Мітраїстський культ — ще один індоєвропейський культ Соми/Хаоми, що продовжував власну версію давнього сакраментального вживання Хаоми. Дослідження Товариства «Амброзія» показали, що священне вино й хліб Причастя Мітраса легко виготовляли з рослини Хаоми — Amanita muscaria.
Римський культ Мітраса зник, не залишивши жодних відомих текстів; більшість кам’яних написів — це присвяти на скульптурах, подарованих окремими людьми. Практики римського мітраїзму дотепер живуть у деяких християнських традиціях, зокрема сакраментальне вживання «Хаоми/Соми» як християнської Євхаристії.
Авеста: Книга десята, МІГР-ЯШТ, містить гімни, складені на честь перського Мітри.
X. МІГР-ЯШТ.
Рігведа містить гімни, складені на честь Мітри, а також Мітри й Соми разом.
За цими посиланнями ви знайдете докладнішу інформацію.
Показати сторінку Тітера такою, якою вона була
Копії очищено від спаму й шкідливого коду, який зловмисники вписали в старий сайт, а також від приватних адрес; більше нічого не змінено. Кілька сторінок старого меню так і не були дописані й порожні.