Ясна

Ясна — розділ Авести, що містить тексти, які безпосередньо приписують Зороастрові; книга ЯСНА IX. ГОМ-ЯШТ відкриває перську церемонію Хаоми.

Народження засновника релігії Мазди, Зороастра, або Заратуштри, датують по-різному: від 6000 р. до н. е. (за греками) до 600 р. до н. е. (за Сасанідами). Пізніша дата видається мені слушнішою, проте щодо того, коли насправді жив Зороастр, лишається чимало обґрунтованих запитань. Теологія, яку розвинув Зороастр, глибоко вплинула на значно пізніші релігії — юдаїзм, християнство, буддизм та іслам.

Вірування, які сьогодні є в християнстві, — небеса і пекло, воскресіння мертвих, останній суд, прихід різних спасителів і апокаліптичний кінець часів — усі трапляються в ученні Зороастра раніше, ніж з’являються в будь-якій іншій релігії. Як державна релігія Перської імперії, ця віра мала величезний вплив у стародавньому світі.

Індоєвропейські народи, що вторглися в Іран, були близькими родичами тих індоєвропейців, які рушили далі й вторглися в Індію. Культ Соми з Рігведи утвердився в Ірані ще в давні часи.

Зороастр не створив нової релігії, як багато хто може думати; він лише реформував уже наявну ведійську релігію: скасував ведійські жертвоприношення тварин, які вважав і жорстокими, і марнотратними, і замінив їх Церемонією вогню, тоді як давню ведійську церемонію жертви Соми/Хаоми було піднесено до найвищого акту поклоніння.

Уживання Хаоми (Соми) було невід’ємною частиною цієї релігії; уявлення релігії Мазди про місце Хаоми у всесвіті тотожні ранньохристиянським уявленням про Христа.

Нижче наведено уривок з Енциклопедії Британіка (1991, т. 26, с. 789, «Обряди і церемонії»):
«У зороастризмі хаома (санскр. сома, від кореня su або bu — „вичавлювати“, або „товкти“) — це назва жовтої рослини, з якої видобували сік і споживали його під час церемонії Ясни, загального жертвоприношення на честь усіх божеств. Літургія Ясни дивовижно передвіщала християнську месу». «Зороастр вважав Хаому сином Мудрого Господа і Творця (Ахура Мазди) та верховним жерцем культу Ясни. Вірили, що він втілений у священній рослині, яку товкли до смерті, щоб видобути з неї життєдайний сік, аби ті, хто його споживе, здобули безсмертя. Його вважали водночас і жертвою, і жерцем у жертовно-сакраментальному приношенні під час богослужіння. Як посередник між Богом і людиною, Хаома здобув місце і сакраментальне значення в шануванні Мітри (індоіранського бога світла) як непорочного жерця Ахура Мазди, рівного йому. Мітраїстська сакраментальна трапеза походила від церемонії Ясни: вино заступило місце хаоми, а Мітра — місце Ахура Мазди. У мітраїстських обрядах посвяти неофіт міг причаститися жертовного приношення хліба, вина й води, що було земним відповідником небесної містичної сакраментальної трапези, лише після того, як досягав ступеня посвяти, відомого як „Лев“. Священне вино давало тілу силу, а також достаток, мудрість і міць боротися зі злими духами та здобути безсмертя».

Як бачите, теологія Хаоми тотожна теології Христа/Євхаристії.

Sacred-texts Зороастризм

Sacred-texts Зенд-Авеста 1

Sacred-texts Зенд-Авеста 2

Sacred-texts Зенд-Авеста 3

Sacred-texts Ясна IX Гом-Яшт

Вікіпедія Зороастризм

Zoroastrian Archives Авеста