Привіт усім
Я знайшов цей цікавий невеличкий даоський алхімічний вірш, коли досліджував Вісьмох Безсмертних.
Коли він прийшов у гості до свого дядька і той почав умовляти його взятися до науки, Хань Сян відповів: «Ми з вами по-різному розуміємо науку». І щоб пояснити, що він має на увазі, він склав такі рядки:—
«Живу в печері серед туманів і потоків, біля зелених вершин;
Опівночі п'ю росу, що, мов самоцвіти, всіває землю зорями,
Моя їжа — рожеві хмари, що рум'янять прийдешній світанок.
Я граю Мелодію Зеленої яшми на семиструнній лютні
І плавлю у вогненних алембіках тонко розтерті білі перли;
У моєму Дорогоцінному Казані живе Золотий Тигр;
Я вирощую Чарівний Гриб, щоб годувати Білосніжних Ворон,
Мій гарбуз-горлянка повен творчих сил Природи,
Я вбиваю злих демонів своїм чарівним мечем у три стопи;
Вино наповнює порожній кубок, коли я мовлю чародійське слово,
І квіти виростають і розквітають в одну мить;
Покажи мені того, хто робить усе це так, як я розповів,
І я радо поговорю з ним про сянів, що ніколи не старіють.»
http://www.sacred-texts.com/journals/jr ... 805_note_2
Гарного дня
Дон