Самаведа
Переклад: Ральф Т. Г. Гріффіт, 1893
Самаведа, або Веда священних пісень, третя у звичайному порядку переліку трьох Вед, за святістю та літургійною вагою поступається лише Рігведі, або Веді проказуваної хвали. Її санхіта, тобто метрична частина, складається переважно з гімнів, які мали співати жерці-удгатари під час тих важливих жертвоприношень, коли сік рослини Сома, очищений і змішаний із молоком та іншими складниками, підносили як узливання різним божествам. Збірка складається з гімнів, частин гімнів та окремих віршів, узятих здебільшого з Рігведи, переставлених і перегрупованих без огляду на їхній первісний порядок, щоб пасувати до релігійних обрядів, у яких їх мали використовувати. У цих укладених гімнах часто трапляються більш чи менш важливі розбіжності з текстом Рігведи в тому вигляді, у якому ми маємо його нині; ці розбіжності, хоч у деяких випадках вони, очевидно, мають пояснювальний характер, в інших видаються давнішими й первиннішими, ніж відповідні місця в Рігведі.
Цікаво порівняти гімни Сома Павамана в Самаведі та Рігведі.
Sacred-texts Гімни Самаведи
Sacred-texts Рігведа
Вікіпедія Самаведа
Вікіпедія Рігведа