14. Природна магія: відтворення Грааля

Карта Таро Райдера–Вейта 1909 року, Туз Кубків: таємниця Грааля в одному-єдиному зображенні для тих, хто має очі, щоб бачити.

14-1. Грааль

Про Грааль написано сотні книжок, проте жодна з них, аж до цієї, не змогла довести, чим насправді є Грааль, що він робить, чи показати, як створити власний Грааль.

Грааль — найдорогоцінніший, найбажаніший предмет лицарських пошуків, Свята чаша, що вмістила Христову Кров і через це стала чарівною; дивовижне, таємниче, магічне вмістилище Божественного.

Легенди й оповіді про Грааль відлунюють крізь Віки, нашіптуючи нам про Силу й Мудрість, що живуть у Чаші! Оповіді про Дивовижні казани й Чарівні чаші, чий напій Зцілення, Поезії та Натхнення ніколи не вичерпується! Саме про це ця книга.

Таємниця Грааля давня — старша за короля Артура, старша за християнство, набагато старша за саму цивілізацію. Мені довелося піти слідом за Граалем у глибоку доісторичну давнину, щоб наново відкрити його втрачені таємниці.

Грааль таємничий, проте він реальний, і його можна зрозуміти. Грааль магічний, проте, як і будь-яка магія, щойно таємницю збагнуто, він дуже простий. Грааль — мабуть, один із найдавніших магічних фокусів, відомих людині, але для давньої людини, яка його здійснювала, він був цілковитою загадкою. Ця незбагненна Природна магія вражала навіть Наймудріших із Чарівників.

Створення Грааля було застосуванням найвищої Магії, відомої давньому людству. Священну, безсмертну, галюциногенну рослину розтирали й уживали як напій. Оскільки Рослина безсмертна, вона повертається до Життя й живе у відповідному вмістилищі, як-от у вашій чаші, можливо, вічно. Ось у чому полягає технічна магія Грааля, просто й ясно. Справжня ж Природна магія — це симбіоз, що виникає між надто смертною людиною і безсмертною рослиною.

14-2. Сома — джерело легенд

Сома — лише одна з багатьох назв Священної Безсмертної рослини, яку використовували для створення Граалів; інші давні назви — Амброс (не-смертний) і Нек-тар (той, що долає смерть), назви, вочевидь, засновані на воскресінні й безсмерті рослини. Саме слово «Сома» означає «вичавлений» — від розтирання рослини під час приготування чарівного напою в обряді Соми. Ще одна давня назва цієї священної рослини, що заслуговує на особливу згадку, — Мага (Великий Дар). Мага — корінь сучасних слів «магія», «маги» і «маг».

Дві сучасні англійські назви цього гриба — наукова назва Amanita muscaria і народна назва Fly Agaric (червоний мухомор); обидві назви описують його владу над мухами. Amanita muscaria — великий білий гриб із червоною або золотистою шапкою, на якій розкидані білі пластівці. Цей гарний гриб часто використовують як прикрасу, і він постійно трапляється на ілюстраціях до книжок казок.

Amanita muscaria зазвичай трапляється в лісах помірного поясу, де ростуть сосна, ялина, береза, клен та інші види дерев. Amanita muscaria поширена по всьому світу і трапляється на всіх континентах, крім Антарктиди.

Розміри Amanita muscaria різняться: шапка буває від 3 до 8 дюймів у діаметрі; заввишки гриб сягає від 3 до 10 дюймів, і ще до 2 дюймів ніжки ховається під землею.

Колір шапки може бути від яскравого золотисто-жовтого до темного криваво-червоного. Шапку вкривають дрібні білі або білуваті бородавки, розташовані колами; це залишки загального покривала. Нижній бік шапки білий або білуватий, із пластинками, що розходяться радіально, як спиці колеса. Якщо зняти ніжку, нижній бік шапки нагадує величезне око — звідси й давні назви на кшталт Єдине Око. На верхній частині ніжки, наче маленький комірець, тримаються залишки часткового покривала; колись це покривало захищало пластинки. Самий низ ніжки бульбоподібний і зазвичай має концентричні кільця або уступи, що оперізують його на рівні землі; це залишки місць, де до основи кріпилися загальне й часткове покривала.

Як і всі вищі гриби (капелюшкові тощо), гриб Amanita muscaria існує у двох формах: власне гриб (плодове тіло) і справжня рослина (первісна форма); ця первісна форма нагадує звичайну цвіль, як-от хлібну. Первісна форма Amanita muscaria може бути величезною: одна рослина здатна вкривати кілька акрів і важити багато тонн. Коли рослину використовували в обряді Соми, сушений гриб розтирали й знищували, але фрагменти рослини, спори та чарівний напій, який вона давала, здатні воскресати й розростатися в первісній формі.

Мої дослідження цієї рослини наводять мене на думку, що неможливо було б здійснювати обряд Соми в дерев’яних чи глиняних посудинах так, щоб рослина не воскресла й не продовжила в них жити. Магію Грааля тепер легко зрозуміти як природний наслідок здійснення обряду Соми. Це справді Природна магія.

14-3. Кельтські казани й чарівні чаші

Багато хто нині вважає оповіді про Грааль християнськими, а сам Грааль — чашею, що містила вино Тайної вечері (причасною чашею), або чашею, що вмістила Христову кров. Правда ж у тому, що давні оповіді про Грааль старші за християнство: це старі кельтські міфи, які перейняла Церква. Слово «Грааль» походить від кельтського «Greal», що означає «вариво натхнення».

Кельтське походження міфів про Грааль означає, що, відшукавши кельтські витоки, ми, можливо, дійдемо й до витоків Грааля.

Народи, яких сучасний світ знає як кельтів, — це ірландці, валлійці, шотландці й бретонці, які нині живуть на Британських островах або поблизу них. До піднесення Римської імперії кельти займали значну частину Північної Європи — від Угорщини через Німеччину та Францію до Ірландії, Іспанії та Італії.

Ці кельти залізної доби походять від великої групи культур кам’яної та бронзової доби, відомих під спільною назвою культура шнурової кераміки, або культура дзвоноподібних кубків. Таку назву цим людям дали через глиняні кубки для пиття та амфори, знайдені в чоловічих похованнях. Ці кубки доволі великі (1,1 літра), і перед випалюванням на них відтискали шнури. У похованнях кубок або був у руці, або стояв поруч. Амфори — великі глиняні посудини, які трапляються разом із кубками. Серед інших знахідок у похованнях — крем’яні та мідні ножі, кам’яні наконечники стріл і наручі. Ще один предмет, який незмінно трапляється в цих похованнях Воїнів, — просвердлені кам’яні навершя булав, молотів і бойових сокир. Тож деякі вчені дали їм назву «культура бойових сокир».

Культура дзвоноподібних кубків сягає в минуле на 6000 років від сьогодення, тобто до 4000 року до н. е. Люди культури дзвоноподібних кубків мали коней, велику рогату худобу, овець і кіз, займалися землеробством, знали колесо, плуг і ранню металургію. До 2000 року до н. е. вони займають усю територію, на якій 1500 років по тому живуть кельти. Я вважаю, що люди культури дзвоноподібних кубків — джерело міфу про Грааль і предки кельтських та інших європейських народів.

Угорі — ареал давнішої культури шнурової кераміки.

Унизу — ареал людей культури дзвоноподібних кубків.

Ми ніколи не дізнаємося, якою мовою розмовляли люди культури дзвоноподібних кубків: вони просто надто віддалені від нас у часі й не залишили нам жодних відомих писемних пам’яток. Кельтські мови належать до великої мовної родини, яку називають індоєвропейською. Мови індоєвропейської родини споріднені між собою й мають спільну точку походження. До сучасних індоєвропейських мов належать ірландська, англійська, німецька, французька, італійська, грецька, курдська, вірменська, російська, іранська та гінді. Це лише невелика вибірка індоєвропейських мов. Індоєвропейськими мовами розмовляють на широкій смузі Євразії від Європи до Індії. Подальше розселення носіїв індоєвропейських мов

.

рознесло їх по значній частині земної кулі

Оскільки індоєвропейська мова має точку походження, можна припустити, що на якомусь ранньому етапі всі носії індоєвропейських мов у світі перебували на одній невеликій території. Якщо певні культурні риси й Легенди спільні для різних нащадків найдавніших індоєвропейських народів, то ці риси й Легенди походять від первісних носіїв індоєвропейської мови.

Однією з таких культурних рис і міфів, спільних для ранніх індоєвропейських народів, є Легенди про Божественну Рослину Безсмертя, яку переробляли на Священний Напій Натхнення. Цей напій і рослину, що його давала, знають як Амброс (амброзію), Нектар і Сому — слова, які трапляються і в грецькій мові, і в ранньому санскриті (Індія). Наші знання про обряд Соми ґрунтуються на Рігведі (Хвала-Мудрість), книзі Гімнів, складених Провидцями й Мудрецями. Рігведа — один із найбільших і найдавніших текстів будь-якою індоєвропейською мовою; деякі Гімни, можливо, датуються 2000 роком до н. е. або й давніше. Рігведу склали індоєвропейці, що в бронзову добу просувалися в Північну Індію.

Рігведа має одну наскрізну тему — Сому; ціла книга № 9 повністю присвячена Сомі, і Сома згадується майже в кожному Гімні інших книг. Сома, вочевидь, і є джерелом тієї Мудрості, яку прославляли давні Провидці й Мудреці. Гімни 9-ї книги співали під час приготування Соми, і вони були невід’ємною частиною обряду Соми.

Коли Сому було приготовано, її розливали в дерев’яні чаші, щоб випити; ці дерев’яні чаші належали окремим людям, які брали їх із собою в могилу. Дерев’яну чашу для Соми клали в поховання чоловіка так, щоб вона була під рукою, якщо колись знадобиться покійному. Це разюче схоже на поховання культури дзвоноподібних кубків. Коли небіжчика спалювали, дерев’яну чашу для Соми клали на погребальне вогнище, щоб вона супроводжувала його в потойбічне життя. Для приготування Соми використовували великі дерев’яні та глиняні миски; у них теж жила б Безсмертна Рослина, так само як у менших чашах чи кубках. Амфори в похованнях культури дзвоноподібних кубків відповідають цим великим мискам для Соми; і ті, і ті — це зображення Чарівних казанів, Горщиків і Мисок, що трапляються в усій індоєвропейській Міфології.

Дзвоноподібні кубки, знайдені в похованнях культури дзвоноподібних кубків.

Типове поховання культури дзвоноподібних кубків, це — з Англії, 2000 р. до н. е.; подібні поховання є по всій Європі, від Москви до Північної Африки, і всі вони мають спільні елементи: зброю (у цьому разі мідний кинджал), чоловіче поховання і Чарівний кубок із відбитками шнура.

14-4. Доведення теорії

Давні легенди й археологія дали нам вихідну точку для спроби відтворити Грааль. У Науці недоведена теорія — лише здогад. Щоб довести істинність будь-якої теорії, треба зібрати докази з експериментів. Достовірний експеримент мусить бути таким, щоб його міг повторити кожен і за тих самих умов отримати ті самі результати.

У «Питанні воскресіння» (розділ 17) книги «The Sacred Secret» я докладно описую, як наново відкрив фантастичну здатність Amanita muscaria воскресати. Це фундаментальне повторне відкриття цілком змінює наше розуміння давньої Релігії та Магії й дало основу, щоб по-справжньому зрозуміти міфи про Грааль.

Свої експерименти, описані в «Питанні воскресіння», я проводив у скляних банках для консервування або скляних пляшках. Amanita muscaria воскресала й жила в склі без жодних проблем, але, здавалося, їй там не дуже добре. Скло — холодний матеріал; дрібні тварини можуть загинути від переохолодження, якщо тримати їх у скляній банці навіть у теплій кімнаті; до того ж воно дуже слизьке, і гриб не міг прикріпитися до скла. Скло не давало грибові жодного живлення; усі воскресіння в склі підгодовували рідким джерелом поживи, як-от виноградним соком чи медовою водою.

Я розпочав кілька попередніх експериментів із глиняним посудом, використовуючи маленькі теракотові горщики, так звані горщики для мафінів, які продавалися в місцевій крамниці товарів для рукоділля. Ці горщики зроблено з тієї самої глини й у тій самій формі, що й звичайний квітковий вазон, тільки без дренажного отвору, і вони мають 3” у діаметрі. Теракота — джерело мінеральних поживних речовин, і саме тому зелені рослини в горщиках зазвичай ростуть у теракоті набагато краще, ніж у пластикових, порцелянових чи керамічних вазонах із кам’яної маси. Теракота також пориста і може утримувати в собі рідку поживу, доки Amanita muscaria її не використає.

Гриб досить добре ріс у цих маленьких горщиках. Ці чаші використовували десятки разів, і, здавалося, з кожним циклом використання вони ставали дедалі сильнішими. Проте вони мали кілька суттєвих вад: по-перше, вони крихітні, вміщують лише близько 3 унцій рідини; по-друге, широке відкрите горло й мала глибина спричиняли швидке висихання — ставлячи один горщик на інший, горлом до горла, я частково це компенсував. По-третє, вони були тонкі й крихкі і дуже легко розбивалися. І нарешті, зроблена машиною внутрішня поверхня була дуже гладенькою; здавалося, що фактурніша й пористіша поверхня, як у давньої глиняної кераміки, була б для росту гриба набагато кращою.

Перевірка зразків кераміки з кам’яної маси та неглазурованої порцеляни показала, що на цих матеріалах гриб росте погано: вища температура випалу призводить до часткової або повної вітрифікації, яка за фізичними властивостями нагадує скло.

Отже, якщо помістити Amanita muscaria у відповідний теракотовий горщик із джерелом поживи, вона воскресне й і далі ростиме на стінках горщика — можливо, вічно!

14-5. Створення власного Грааля

Створити власний чарівний Грааль простіше, ніж спекти хліб чи законсервувати фрукти: просто дотримуйтеся наведених нижче вказівок, щоб створити свій Грааль. Але спершу вам треба зрозуміти деякі основи хімії, що стосуються Amanita muscaria. Amanita muscaria треба висушити, щоб вона стала психоактивною; при цьому хімічна речовина, яка називається іботеновою кислотою, перетворюється на мусцимол — бажану діючу речовину. Коли іботенову кислоту висушують, ця речовина втрачає молекулу вуглекислого газу й молекулу води, утворюючи мусцимол. Цю хімічну зміну може обернути назад газована вода, тож не вживайте сушену Amanita muscaria або продукти Грааля з газованими напоями (пивом, газованою водою чи ігристим вином на кшталт шампанського). Це щонайменше зведе нанівець психічну дію, а в гіршому разі може спричинити симптоми, подібні до отруєння свіжою (несушеною) Amanita muscaria. Серед цих симптомів — нудота, блювання, шлункові спазми й надзвичайна загальмованість, що переходить у схожий на кому сон без жодної галюциногенної дії!

Коли у вас буде дієвий Грааль, ви використовуватимете його за основним циклом: Грааль наповнюють рідким джерелом поживи (виноградним соком, медовою водою тощо), яке живить гриб і яке ви потім вип’єте. Ця рідина стоїть у Граалі від 4 до 12 годин; потім її зливають і випивають. Після цього Грааль залишають порожнім на тиждень або довше, щоб він ріс і висихав, а тоді його можна використовувати знову; цей цикл можна повторювати безкінечно.

Щоб створити свій Грааль, вам насамперед потрібен відповідний теракотовий горщик або миска; давні кубки мали різну форму, від високої вази до неглибокої миски, тож форма, схоже, значення не має, але посудина, у яку можна зазирнути й просунути руку, дуже зручна. Теракотова посудина має бути місткістю щонайменше 16 унцій (500 мл), щоб нею варто було користуватися. Шукати відповідний горщик добре в гончарних крамницях або в магазинах товарів для саду; пам’ятайте, що він має бути теракотовим, точнісінько як глиняний квітковий вазон. Порцелянові горщики, горщики з кам’яної маси чи будь-які горщики, глазуровані зсередини або ззовні, використовувати не можна. Якщо хочете, можете спробувати зробити власний теракотовий горщик, тільки пам’ятайте, що випалювати його треба за найнижчої температури (від 700 до 800 градусів Цельсія): вищі температури спричиняють вітрифікацію й роблять горщик непридатним для Грааля. Деякі коледжі, крамниці товарів для рукоділля або магазини гончарного приладдя пропонують курси кераміки; для більшості людей це простіше, ніж робити все самотужки. Горщик також повинен мати достатньо виражений вінець, щоб на ньому можна було закріпити тканинне покривало, описане нижче

Вам знадобиться відповідна тонка тканина, щоб накривати Грааль щоразу, коли ви не наливаєте в нього рідину й не зливаєте її. У легендах про Грааль Грааль завжди був накритий тканиною. На практиці підійде будь-яка тканина, достатньо щільна, щоб не пускати до Грааля плодових мушок. Добре підходить бавовна або льон, але можна використовувати навіть поліестер. Головні вимоги — щоб вона не пускала плодових мушок, легко пропускала кисень і допомагала кілька днів підтримувати високу вологість, щоб гриб міг рости. Цю тканину слід закріпити шнурком або гумкою по верху Грааля, щоб вона трималася на місці. Також корисно мати для кожного Грааля два тканинні покривала, щоб одне можна було випрати й висушити, поки інше накриває Грааль.

Наступне, що вам потрібно, — сушена Amanita muscaria; її можна знайти в лісі або замовити в постачальників, перелічених у розділі «Постачальники та джерела» в останній главі. Більшості людей значно простіше купити цю рослину, ніж шукати її самотужки, і саме це я раджу. Якщо ж ви хочете шукати цю рослину, вам знадобиться добрий польовий визначник грибів, а також варто прочитати мою книгу «The Sacred Secret», де є вказівки, як поводитися з Amanita muscaria після того, як її зібрано.

Останнє, що вам потрібно, — їжа для гриба; це може бути щось зовсім просте: куплена в магазині пляшка пастеризованого виноградного соку, мед, розчинений в окропі, або будь-який рецепт пива без дріжджів і хмелю. Для більшості людей найзручнішою поживою буде виноградний сік: оскільки його пастеризують перед розливом у пляшки, він навряд чи занесе у ваш Грааль якесь забруднення. Інші соки в пляшках, як-от яблучний, здається, завжди містять якісь добавки (кукурудзяний сироп чи хімікати), і я їх не використовую. Якщо ви хочете використати свіжий сік, його слід нагріти до 190 °F на водяній бані, щоб пастеризувати, а перед використанням процідити й охолодити. Якщо ви хочете використати мед або рецепт пива, розчин треба довести до кипіння, а потім дати йому охолонути під кришкою; дайте йому охолонути до кімнатної температури, перш ніж наливати в Грааль: гаряча рідина може зварити Amanita muscaria, що живе в Граалі. Медовий або пивний розчин також слід процідити крізь паперовий фільтр для кави, щоб видалити тверді частинки, а в разі меду — будь-які нерозчинені грудочки, які, якщо залишаться на грибі, коли той висихає, уб’ють його цукром. Уся пожива, яку отримує гриб, має бути розчинена або подрібнена до мікроскопічних частинок. Тоді він швидко росте, швидко вичерпує поживу й переходить у стан спокою. Поки рослина перебуває в живій фазі, вона виділяє іботенову кислоту, яка, висихаючи на поверхні гриба, перетворюється на мусцимол; саме цей мусцимол і екстрагується під час наступного годування.

Коли у вас будуть 4 перелічені вище речі, можна братися до створення свого ГРААЛЯ. Є 2 прості способи створити Грааль.

№ 1. Наповніть свій теракотовий горщик чистою питною водою і визначте об’єм горщика, переливши воду в мірну чашку. Сполосніть горщик зсередини й поставте догори дном, щоб стекла вода; цей крок спільний для обох способів.

Найпростіший спосіб — покласти в сполоснутий горщик від 14 до 28 грамів (від ½ до 1 унції) шматочків сушеної Amanita muscaria на кожен літр (кварту) об’єму горщика. Додайте до цього обрану рідку поживу кімнатної температури, накрийте тканинним покривалом і залиште в теплому місці на 6–12 годин, нічого не чіпаючи. Тепер злийте всю рідину, залишивши шматочки гриба в горщику. Розкладіть шматочки по стінках горщика вільно, з проміжками, щоб вони не злежувалися (високу посудину для цього, можливо, доведеться покласти на бік), і знову накрийте тканинним покривалом. Про те, як використовувати щойно злиту Амброзію, див. наступний розділ. Поставте горщик у тепле сухе місце, де рухається повітря. За 3 дні шматочки гриба й стінки горщика мають почати вкриватися пушком, бо Amanita muscaria повертається до своєї первісної форми. Цей міцелій буде білим або сірим і ростиме, доки не вичерпає поживу та/або воду; це може тривати кілька тижнів. Коли міцелій перестане рости, він висохне й зменшиться; Грааль буде знову готовий до використання, коли зовнішній бік горщика стане теплим і сухим на дотик, шматочки гриба — твердими, а міцелій зменшиться. По суті, це цикл від двох тижнів до одного місяця, особливо у великому горщику.

Другий спосіб — узяти те саме співвідношення Amanita muscaria: від 14 до 28 грамів (від ½ до 1 унції) на 1 літр (1 кварту) об’єму горщика. Гриб розмелюють на порошок і засипають у горщик, потім додають рідку поживу кімнатної температури, накривають і залишають на 6–12 годин. Процідіть Амброзію, залишивши осад і невелику кількість рідини; увесь відфільтрований порошок поверніть у горщик. Покрутіть горщик, щоб рівномірно вкрити його зсередини тепер уже розмоклим порошком. Цей порошок воскресне й утворить на внутрішній поверхні горщика тонкий шар живої Amanita muscaria. Оскільки шар тонкий, він може пройти повний цикл використання за 7–14 днів і дуже добре працює в маленьких горщиках об’ємом літр або менше.

Хоч який спосіб ви оберете, якщо час від часу додавати до Грааля разом із рідкою поживою невеликий шматочок гриба або трохи меленого порошку, це, схоже, підсилює ріст культури й підтримує її здоров’я.

Висушити Грааль зовсім просто: поставте його перед невеликим вентилятором у сухому приміщенні з кімнатною температурою щонайменше на 3 дні перед використанням. Вентилятор не може пересушити Грааль, тож це найбезпечніший спосіб його сушіння. Дуже важливо, щоб перед використанням Грааль був сухим, — тоді він дасть бажану дію.

14-6. Використання ГРААЛЯ

Користуватися Граалем тепер дуже просто — це під силу кожному! Поставте висушений Грааль на тарілку або іншу водонепроникну підставку, зніміть тканину й наповніть Грааль обраною рідкою поживою. Знову накрийте Грааль тканиною й залиште на 6–12 годин, після чого зніміть покривало й вилийте Амброзію, яку дав Грааль. Знову накрийте Грааль і залиште його в теплому приміщенні з кімнатною температурою на наступні 7–28 днів, після чого він знову буде готовий до використання.

Злиту Амброзію перед уживанням слід розвести щонайменше 2 частинами води на 1 частину Амброзії. У міру використання Грааль заростатиме дедалі густіше й з кожним циклом ставатиме сильнішим; коли Амброзія міцнішає, розводьте її більшою кількістю води. Згодом її можна розводити у співвідношенні 3 або 4 частини води на 1 частину Амброзії. Це розведення дуже важливе для отримання бажаної дії; нерозведена Амброзія насправді слабша за правильно розведену. Пам’ятайте: не вживайте жодних ГАЗОВАНИХ напоїв (газованої води, пива чи ігристого вина), коли п’єте Амброзію зі свого Грааля, і не дозволяйте цього нікому іншому!

Сп’яніння від розведеної Амброзії для більшості людей дуже приємне; у малих дозах воно подібне до алкогольного, а більші дози дають психоделічну дію. Нерозведена Амброзія у великих дозах може спричинити сплутаний стан свідомості, який більшості людей видається не таким приємним, як від правильно розведеної Амброзії. (Найкращий засіб проти цього стану — пити воду.)

З віком ваш Грааль зрештою має втратити свій білий або сірий пухнастий вигляд і стати схожим на лишайник (жорсткий шкірястий гриб, що росте на каменях і деревах); зазвичай він буде білим, сірим або чорним, а іноді всі три кольори трапляються одночасно. Крім того, з віком ваш Грааль має набути неповторного аромату, залежно від власної генетики та поживи, якою його годували; цей аромат також згадується в легендах про Грааль, де Грааль має пряний запах. Усі Граалі, які я створив, на цьому етапі пахнуть десь як м’ята або квіти.

Амброзія, яку дає ваш Грааль або зразки сушеної Amanita muscaria, — це жива культура, і за 3–5 днів вона воскресне в Первісній формі. Завдяки цьому Чарівний Грааль може розмножуватися й створювати інший Грааль: якщо просто використовувати теракотову посудину як чашу для пиття Амброзії, вона з часом стане Граалем, здатним давати власну Амброзію; воістину це Магія.

Тепер у вас є Чарівний Грааль; можливо, цей Грааль проживе ще багато років, а за належного догляду, може, прослужить вам до кінця життя! Проте ваш Грааль — Живий організм, і поводитися з ним треба відповідно. Не піддавайте Грааль дії високих температур і не давайте йому замерзнути, коли він у живому стані. Завжди перевіряйте стан Грааля перед використанням; якщо він погано пахне, не використовуйте його. Подивіться, чи немає на ньому інших кольорів: жовтий, зелений, червоний чи синій можуть бути ознакою забруднення, особливо якщо Грааль до того ж погано пахне. Не забувайте завжди тримати Грааль накритим тканиною й там, куди не дістануться гризуни. Не залишайте Грааль наповненим рідкою поживою довше ніж на 12 годин: він почне захлинатися, йому потрібне повітря, так само як і вам.

Рецепти

Примітки щодо води:

Як і в пивоварінні, приготуванні кави та чаю, якість вихідної води дуже впливає на смак кінцевого результату. Використовуйте найкращу воду, яку зможете знайти. Не використовуйте для Грааля хлоровану воду: хлор — отрута для грибів. Не використовуйте для Грааля «жорстку воду»: хімічні відкладення, які вона містить, можуть зашкодити Amanita muscaria, що живе в Граалі. У всіх рецептах використовуйте свіжу воду зворотного осмосу або дистильовану воду. (Пам’ятайте, що не вся бутильована вода — це вода зворотного осмосу; деяка бутильована джерельна вода дуже жорстка, і її використовувати не слід.) Якщо такої води дістати неможливо, колодязну або водопровідну воду можна кип’ятити 20 хвилин, щоб стерилізувати її, видалити хлор і залишити відкладення жорсткої води в каструлі, а не у вашому Граалі. Накрийте каструлю, дайте охолонути до кімнатної температури й перед використанням процідіть крізь паперовий фільтр для кави.

1. Купіть пастеризований виноградний сік у пляшках у такій кількості, щоб наповнити Грааль; щоразу відкривайте нову пляшку, щоб запобігти забрудненню. Перед використанням до нього можна додати до 10 % води. Використовуйте за кімнатної температури. Так виходить Вино Діоніса.

2, Можна використовувати заморожений концентрований виноградний сік, якщо змішати його з доброю водою. Змішуйте відповідно до вказівок на упаковці.

3. Мед із розрахунку до 3 рідких унцій на кварту (90 мл на літр) води розчиняють в окропі, знімають з вогню, накривають і дають охолонути до кімнатної температури. Перед використанням перемішайте, щоб переконатися, що мед повністю розчинився; якщо ні, розчин слід процідити крізь паперовий фільтр для кави, щоб видалити всі грудочки меду. Мед має найширшу палітру смаків серед усіх окремих видів поживи, які можна використовувати. Давній мед містив набагато більше пилку, ніж зазвичай містить сучасний; варений пилок певних рослин міг бути дуже поживною їжею.

4. Ячмінь: органічний ячмінь, призначений для харчування людей, засипають у воду в каструлі з розрахунку 4 рідкі унції (½ чашки) на 5 чашок = 1,25 кварти (1,25 літра). Доведіть до кипіння, зменште вогонь, щоб ледь кипіло, накрийте й варіть від 45 до 60 хвилин, долийте води, щоб відновити об’єм, знову доведіть до кипіння. Зніміть з вогню, залиште під кришкою до охолодження й процідіть крізь паперовий фільтр для кави, щоб отримати прозору рідину. Цей рецепт можна також поєднати з медовим, щоб Амброзія мала кращий смак.

5. У Граалі можна використовувати будь-який рецепт домашнього пива; пам’ятайте лише вилучити з рецепту дріжджі й хміль і процідити рідину, перш ніж використовувати її за кімнатної температури.

Усі ці рецепти ґрунтуються на рецептах, знайдених у давніх текстах, таких як Рігведа; якщо хочете, можна експериментувати й з іншою поживою. Найзручніша пожива — пастеризований виноградний сік у пляшках: для нього не потрібні ні плита, ні каструлі, просто відкрийте пляшку й обережно налийте сік у свій Грааль. Проте варто урізноманітнювати поживу, якою ви годуєте Грааль, щоб Amanita muscaria отримувала широкий спектр живлення. Зверніть увагу: будь-яка екстракція прозорою рідиною після екстракції виноградним соком може мати темний колір через попередній виноградний сік; проте це нешкідливо, і амброзія така ж добра, як і завжди.

14-7. Висновки

Культура шнурової кераміки, культура дзвоноподібних кубків і релігія Грааля проіснували понад 2500 років, зрештою поширившись від земель на схід від Москви до Скандинавії, Шотландії, Ірландії, Англії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Португалії та Північної Африки; це культура-предок усієї Європи й не тільки.

Тема поховань культури дзвоноподібних кубків відлунює в міфах про Грааль: поєднання воїнів і Чарівних посудин — два головні елементи, спільні для обох. Легенди про Чарівні горщики й чаші, що дають Чарівний напій, записують, щойно в Європі з’являється писемність, — давні легенди, поширені по всьому континенту, що дожили до наших днів.

Є два давні твердження про легендарний Грааль, які мали б особливо зацікавити сучасних людей. По-перше, Грааль, за переказами, міг загоїти будь-яку несмертельну рану й вилікувати будь-яку хворобу! По-друге, ті, хто володів давнім Граалем, жили надзвичайно довго. Ці властивості Грааль у давніх легендах поділяє з Amanita muscaria. Як показано в книзі «The Sacred Secret», щоб бути здатною воскресати, Amanita muscaria мусить виробляти виняткові антибіотики.

Amanita muscaria як Амброс, Амарта, Амріта, Нек-тар Богів — це індоєвропейська спадщина, закодована в наших мовах, релігіях, міфах і фольклорі. Ця безсмертна рослина та її Чарівна посудина — джерело давніх легенд і Міфів. Її називали Мага, «Великий Дар», — це і є корінь нашого сучасного слова «магія»! Тих, хто ніс Великий Дар, називали «Дароносцями» — звідси корінь сучасних слів «маги», «маг» і «маг-чарівник». Грааль — один із найбільших Дарів Amanita muscaria людству, чарівне невичерпне джерело натхнення, просвітлення, зцілення, розради, радості й, самим своїм існуванням, — подиву!

Грааль, відтворений за допомогою Amanita muscaria, бездоганно збігається з Граалем давніх легенд — від того, що він невичерпне джерело мудрості й натхнення, до пряного запаху легендарного Грааля. Я вважаю, що фантастична здатність Amanita muscaria воскресати й жити в дерев’яній чи теракотовій чаші або мисці є джерелом легенд про Грааль і всіх євразійських оповідей про чарівні чаші чи миски. Навряд чи для цих давніх легенд існує якесь інше пояснення, крім Amanita muscaria та її природної здатності робити, здавалося б, неможливе. Amanita muscaria — це ПРИРОДНА МАГІЯ.

Фото одного з Граалів автора з воскреслою Amanita muscaria. Тепер ви бачите, чому легендарний Грааль не міг служити боягузові.