17. Сома Рігведи і Святий Грааль · Herb of Immortality

Рігведа — найдавніший і найбільший релігійний текст світу: вона складається з трохи більш ніж тисячі Гімнів, що містять понад десять тисяч віршів, поділених на десять книг. Ці Священні Гімни зазвичай датують пізньою бронзовою добою, але чимало з них насправді можуть бути значно давнішими. Назва Рігведа означає «Хвала (Ріг) Знання (Веда)»; Веда — давній індоєвропейський корінь, який у багатьох сучасних індоєвропейських мовах досі означає знання священної природи. Рігведу написано архаїчною формою санскриту, і вона є основоположною пам’яткою для вивчення давніх індоєвропейських мов.

За традицією Рігведу переписували від руки чорнилом на аркушах березової кори, які потім оправляли в дерев’яні обкладинки, пофарбовані в червоне. На рівнинах Індії береза не росте, і березову кору завозять із Кашміру та з Гімалайських гір. Добре відомо, що береза живе в симбіозі з Amanita muscaria, і це пояснює зв’язок цієї Священної Книги, зробленої з березової кори, з Amanita muscaria як богом Сомою.

Сому — Бога, якого можна пити, Безсмертного й живого, — згадано майже в кожному з тисячі Гімнів як улюблений напій і Богів, і людей. У дев’ятій книзі Рігведи є сто чотирнадцять Гімнів, присвячених саме Сомі, а ще кілька гімнів Сомі розсіяно по інших книгах Рігведи.

Ці Священні Гімни склали сп’янілі від Соми «Провидці й Мудреці», які жили в дуже тісній єдності з природою; гімни багаті на природну поетичну образність і тваринні метафори, а також містять безліч імен, що стосуються саме бога Соми. Багато з цих гімнів Соми бринять екстатичною хвалою рослині/богу/напою Сомі. Деякі з цих Гімнів поетично описують гірське природне середовище, де росте рослина Сома, та її яскравий Червоний чи Золотий вигляд. Інші Гімни описують послідовність перетворення рослини Соми на напій Соми під час обряду жертвоприношення Соми. Кілька Гімнів також містять виразні згадки про зцілення та подовження віку тих, хто вживав Сому.

Таємницю Магічних чаш, або того, що ми назвали б Святим Граалем, розсіяно по Гімнах дев’ятої книги. Провидці й Мудреці, що склали цю книгу, були знавцями рослини/напою/бога Соми й гучно проголошують таємницю безсмертя Соми, але щоб зрозуміти, що вони кажуть, треба знати, що Amanita muscaria — це справжня рослина Сома і що її можна повністю висушити, знову насичити водою, розтовкти між каменями й перетворити на улюблений сік самих богів; кожна крапля цієї амброзії здатна воскреснути й створити магічну чашу або більшу магічну посудину — просто тоді, коли теракотову чи дерев’яну чашу використовують, щоб тримати в ній Сому. Лише з цим знанням можна почати розуміти, що насправді кажуть ці Священні Гімни про Сому — «Безсмертного Бога».

Сома і зцілення

8 XLVIII 3-5 та 11,12

3. Ми випили Сому й стали безсмертними; ми досягли світла, ми знайшли Богів. Що ж тепер може заподіяти нам злоба ворога? Що, о Безсмертний, — підступ смертної людини?

4. Увійшовши в серце, будь солодкою, о краплино, як добрий батько до сина, о Сомо, як мудрий Друг до друга: ти ж, широковладний, о Сомо, продовж наші дні для життя.

5. Я випив ці славні краплі, що дарують мені свободу. Міцно скріплюють вони мої суглоби, як ремені скріплюють колісницю. Хай вони вбережуть мою ногу, щоб не посковзнулася в дорозі; так, хай краплі, які я п’ю, захистять мене від хвороби.

11. Наші недуги втратили силу й зникли; вони злякалися й відійшли в темряву. Сома піднявся в нас, надзвичайно могутній, і ми прийшли туди, де люди продовжують своє існування.

12. Отці, ця крапля, яку випили наші серця, — Він, сам по собі Безсмертний, — увійшла в смертних. Тож служімо цьому Сомі жертовним даром і спочиваймо в безпеці під його ласкою та прихильністю.

8 LXVIII 1,2

1. «Ось він, Сома, нестримний, діяльний, усепереможний, що виривається назовні, Провидець і Мудрець своєю мудрістю.

2. Усе, що голе, він укриває; усіх недужих він лікує,

сліпий бачить, кульгавий ходить».

1 XXIII 19, 20

19. Амріта — у Водах; у Водах — цілющий бальзам: поспішіть же, Боги, вознести їм хвалу.

20. У Водах — так мені сказав Сома — перебувають усі цілющі бальзами, і Агні, той, хто благословляє все. Води містять усі ліки.

9 LXXVI 4

4. «Володар усього, що бачить сонячне світло, Сома очищає себе, тріумфуючи над Пророками; він змусив Слово Шляху зазвучати, він, кого очищає сонячний промінь, він — батько віршів, поет-майстер, якому досі немає рівних».

Сома і Грааль

9- I- 1,2, 5,6

1. «Найсолодшим і найрадіснішим потоком лийся чистим, о Сомо, своїм шляхом, вичавлений для Індри, щоб бути йому напоєм.

2. Приборкувач демонів, Друг усіх людей, він разом із деревом досяг Свого місця, свого залізом витесаного дому*.»

5. «О краплино Соми, ми наближаємося до тебе день у день з однією-єдиною метою: лише до тебе звернені наші молитви.

6. Через це вічне руно* хай віра очистить Твого Сому, що

піниться».

9 III 1

1. «Ось він, цей Безсмертний Бог, летить, мов птаха на своїх крилах, щоб осісти в дерев’яних чанах».

9 XXVIII 1-6

1. «Спонукуваний людьми, цей баский Скакун, Володар розуму, Всевідний, біжить до вовняного цідила.

2. У фільтр він потік, цей Сома, вилитий для Богів, проникаючи в усі їхні сутності.

3. Він сяє там у красі, цей Бог Безсмертний, у своїй оселі, Вороговбивця, найлюбіший Богам.

4. Скерований десятьма пальцями, ревучи на своєму шляху, цей Бик біжить уперед до дерев’яних чанів.

5 Цей Паваманна*, швидкий і сильний, Всевідний, дав сяйво сонцю

та всім його світляним формам.

6. Цей Сома, очищаючись, тече могутній і непогрішний, Убивця грішників, любий Богам».

9 XII 1-8

1. «Для Індри вилито краплі Соми, надзвичайно багаті на солодощі, пролито на місці жертвоприношення.

2. Як корови-матері мукають до своїх телят, так мудреці кликали Індру, кликали його пити сік Соми.

3. У хвилі потоку на своєму місці мешкає мудрий Сома, сочачи захват, спочиваючи на шкурі дикої корови.

4. Далекоглядному Сомі, Мудрецеві й Провидцеві, поклоняються в серединній частині Неба — у вовняному цідилі.

5. У тісних обіймах крапля тримає Сому, коли його вливають у глеки й на очисне сито.

6. Крапля посилає голос угору, до повітряних просторів, струшуючи посудину, з якої скрапує мед.

7. Дерево, хвала якому ніколи не змовкає, дає небесне молоко серед наших гімнів, спонукаючи вперед покоління людей.

8. Мудрий, разом із потоком Мудреців, Сома тече далі до любих місць неба».

Вислів «залізом витесаний дім» означає велику різьблену дерев’яну чашу, яку

вирізьбили залізним долотом; у бронзову добу залізо було дуже особливим металом, тож, по суті, вони хизуються.

«Вічне руно» — це міцелій Amanita muscaria, що нагадує

овечу вовну, як ви можете побачити на фотографіях воскресіння.

У більшості Гімнів 9-ї книги Сому називають Сома Паваманна; Павамана

означає «той, що самоочищується», тож Сома Павамана — це «вичавлений, що самоочищується». Я вважаю, що старозавітне біблійне слово «манна» — це давньоєврейський варіант слова Павамана, можливо, успадкований від давно забутих індоєвропейських предків або з перської релігії Зороастра.