Пекельно-низький привіт із небесних висот: я автор і видавець книжки MANNA, яка документує біблійне вживання чарівних грибів. Сподіваюся знайти тут друзів, які поділяють мій інтерес.
Манна — це їжа з небес, яку Бог дав ізраїльтянам у пустелі; за Біблією, ізраїльтяни їли манну
Моя книжка «Manna» досліджує свідчення того, що Христос був провідником язичницького культу, який навчав відродження давньоєгипетської містики, що її тримала в таємниці елітна каста жерців серед юдейських рабинів аж до того часу, коли прийшов Христос і відкрив її масам, — що й обернулося звинуваченнями в богохульстві та розп’яттям перших християн.
Вихід 16:14-24 вказує на те, що манна неминуче була грибом.
Це було щось маленьке й кругле в ранковій росі, воно плодило личинок і розтавало на кашу, якщо його не висушити. Біблія короля Якова.
Усі збирачі «диких» грибів знають, що гриби найбільше славляться тим, що в них заводяться черви. Це тому, що мухи по всьому світу, усіх різновидів, відкладають яйця вгору в пластинки, а з них потім вилуплюються личинки/черви й вилазять назовні, коли гриб дозріває.
Даниїл 5:3-5 разом із Вихід 16:32 та Євреїв 9:4
вказують на те, що гриб був наркотиком. Пограбувавши храм у Єрусалимі й викравши Ковчег Заповіту, цар Вавилону та його застільники пили із золотої чаші, у якій була свята «манна», і протягом години в них почалися видіння. Псилоцибінові гриби викликають видіння за 30-40 хвилин.
Євреїв 9:4 ясно показує, що манна була найсвятішою річчю для ізраїльтян: її зберігали в золотому посуді в Ковчезі Заповіту, у Святому Святих. Манна настільки священна, що доступ до неї має лише первосвященик, і то лише одного дня на рік — на Йом-Кіпур, який припадає за 3 дні до врожайного місяця AllHallowsEve.
Псалом 78:24-25 називає манну їжею ангелів — так само, як жерці майя/інків з Мезоамерики називали її теонанакатль, їжа богів.
Манна — єгипетське слово, не гебрейське й не арамейське, і означає воно;
Хліб Божий. Саме так назвав її Мойсей у Вихід 16:15.
«Хліб Божий» означає «їжа Божа», і це те саме значення, що й у теонанакатль (майя), і в грецькому «амброзія», і в індуському «сома» — слові для грибного чаю; усі ці слова означають «духовна їжа».
Листя коки й тютюну, знайдене в гробницях фараонів, наводить на думку, що саме предки жерців майя/інків привезли гриби до Єгипту.
Івана 2:6-9 вказує на те, що Ісус перетворив воду на вино, заваривши гриби, — грибний чай; посудини для води були кам’яні, а не глиняні: у кам’яних посудинах готували їжу, а в глиняних зберігали воду. У цих посудинах уже було 2-3 фіркіни якоїсь речовини ще до того, як їх наповнили водою.
Фіркін — це староанглійська міра, що означає четверту частину. Від половини до трьох чвертей свіжих грибів із водою дає потужний чай. Чай — найбезпечніший спосіб вживати польові гриби, бо він убиває небезпечні бактерії на кшталт кишкової палички. В Атхарваведі індуси називали цей чай сомою. Греки називали грибне желе амброзією.
Ті, хто пив воду, перетворену на вино, казали, що це був найпотужніший п’янкий напій, Св. Івана 2:10. Біблія каже нам, що перетворення Ісусом води на вино було «початком чудес»… іншими словами, ніхто не бачив жодних чудес, доки не випив вина, зробленого з води. Св. Івана 2:11.
Безперечно, для ізраїльтян батьківщиною манни був Єгипет, і це пояснює, чому всі патріархи Ізраїлю здобули освіту в Єгипті: Мойсей, Христос і Йосип, улюблений син Ізраїля, — усі вони навчалися в Єгипті. Соломон одружився з дочкою фараона, а Авраам знайшов свого Бога в місці під назвою Сихем, і це ще одне єгипетське слово для манни.
Теонанакатль [майя]
Сома [індуси]
Амброзія або Брома-Теон [грецька]
Манна [єгипетська, ізраїльська]
Не може бути збігом те, що слова майя, єгиптян, греків, індусів та ізраїльтян для гриба означають абсолютно одне й те саме: Хліб Божий.
Манна була кругла, її знаходили на землі в росі, вона розтавала на кашу, якщо її не висушити чи не зібрати вчасно, і в ній заводилися личинки. Усе це унікальні ознаки грибів. Висушена, вона була як «хлібні коржики», а колір її був як у «коріандрового насіння» — консистенція й колір сушених грибів, як описано у Вихід, розд. 16.
© Наведений вище текст — уривок з моєї книжки MANNA.
Авторське право: Sacred WinePress. Усі права захищено; жодну частину цього тексту не можна відтворювати, зберігати в базі даних чи іншій пошуковій системі або передавати в будь-якій формі будь-якими засобами, зокрема механічними, електронними, фотокопіюванням, записом чи іншими, без письмового дозволу видавця.
СМАК ПСИЛОЦИБІНУ
У цьому ж уривку сказано, що манна на смак була як мед.
(Вих 16:31) — «І назвав дім Ізраїлів ім’я їй: манна; і була вона, як насіння коріандру, біла, а смак її — як коржі з медом» — (Вих 16:31). У Паленке в Мексиці, де Psilocybe Cubensis росте цілий рік на пасовищах навколо пірамід, я дізнався, що мед — це прадавній спосіб консервувати гриби: їх занурюють у мед, і водорозчинний псилоцибін вимивається в мед, поки його кілька днів гріють на низькій температурі; потім гриби можна відцідити й отримати «блакитний мед», а це пояснює не тільки те, чому про манну казали, що вона смакує медом, а й солодкий желеподібний еліксир греків, що звався «амброзією».
Далі, у Числа 11:6-9, нам кажуть, що манна смакувала свіжою олією, і це, мабуть, краще описує смак «свіжих» грибів, не законсервованих у меду чи сушінням. Нам також кажуть, що з манни пекли коржі, і це ще один спосіб консервувати гриби, щоб вони не зіпсувалися, а також запобіжний захід, який гарантує, що небезпечні бактерії кишкової палички (та інші мікроби з гною) буде вбито — так само, як і під час варіння грибів на грибний чай. Ще одна причина робити з грибів порошок у тому, що після приготування грибного чаю й відціджування чаю від грибів лишається чорнуватий осад виварених грибів; цей осад дуже слабкий, бо більшість псилоцибіну та псилоцину вже перейшла у воду, але певний психоактивний вміст там ще лишається. Оскільки манна — святе Таїнство, логічно, що нічого не можна змарнувати, і будь-який осад слід потім висушити, розтерти на порошок, а тоді спекти з нього коржі на майбутнє.
Наведений вище текст — уривок з моєї книжки MANNA.
Авторське право: Sacred WinePress. Усі права захищено; жодну частину цього тексту не можна відтворювати, зберігати в базі даних чи іншій пошуковій системі або передавати в будь-якій формі будь-якими засобами, зокрема механічними, електронними, фотокопіюванням, записом чи іншими, без письмового дозволу видавця.