11. Природна магія

Нижче докладно описано, як знайти Amanita muscaria і приготувати його для вживання як Таїнства.

Читач сам має виявляти обережність і стриманість, коли вперше пробує гриб Amanita muscaria: люди дуже по-різному реагують на різні речовини. Набагато краще відчути легшу приємну дію, ніж опинитися в її владі. Хоча сам я ніколи не бачив, щоб у когось була погана реакція, така можливість існує завжди.

Наші праотці називали його травою Життя; хай так і залишається. Amanita muscaria священний; ставтеся з повагою і до нього, і до себе. Шукати й уживати гриб Amanita muscaria — означає вирушати в духовні пошуки.

Ці знання дано вам, щоб у вас була змога вибирати. Якщо хочете вживати цю траву для зцілення — можете; якщо хочете досліджувати Священне — воно тут. Трава Життя — ваше право від народження! Жодна людина і жодне зібрання людей не має права позбавляти вас зв’язку з божественним.

Полювання

Пошук трави Життя — це священне полювання. Гриб Amanita muscaria, як згадано в «Природознавстві», — мікоризний гриб. Він живе в симбіозі з різними видами дерев, як-от сосна, ялина, модрина, береза, бук, клен, тсуга, ялиця, ліщина, олива, а зрідка й дуби. Тож полюю я не стільки на саму траву, скільки на дерева, що її підтримують. Гриби Amanita muscaria завжди трапляються поряд із цими деревами, на ділянці, яку охоплює їхнє коріння. Траві також потрібен дренаж: схоже, вона віддає перевагу піщаному ґрунту або схилам.

На більшій частині Північної Америки гриб плодоносить із червня по листопад. У Каліфорнії та Флориді в деяких місцевостях він плодоносить узимку. Єдиний надійний спосіб дізнатися, де росте ця трава, — проводити в пошуках стільки часу, скільки можете собі дозволити протягом його сезону.

Знайшовши гриби Amanita muscaria в певному місці, зазвичай варто повертатися туди й перевіряти його із сезону в сезон. Згодом у вас складеться перелік місць, де, як ви знаєте, росте ця трава. Тоді лишиться тільки встигнути на час плодоношення. Не будьте жадібні: ця рослина необхідна для життя лісу. Я завжди залишаю старі, поточені червами гриби та зовсім молоді, ще не розкриті грибочки. Старі несмачні, але досі розсіюють спори, а зовсім молоді грибочки легко сплутати з молодими грибочками іншого гриба. Якщо трапляються самі лише молоді грибочки, спробуйте повернутися через день-два: на той час вони якраз мають бути в найкращій порі.

Найкращий екземпляр має загалом пласку шапинку й уже майже досяг повного розміру. Він має бути свіжим на вигляд, не пошкодженим комахами, слимаками чи негодою. Заокруглена шапинка означає, що до зрілості залишилося від 1 до 3 днів. Загнуті догори краї шапинки свідчать, що екземпляр старіший; якщо гриби мають свіжий вигляд, можна збирати всі три ступені зрілості.

Кілька простих речей полегшують збирання: кошик, вистелений чистою тканиною, щоб складати в нього гриби; кілька маленьких чистих м’яких щіточок, щоб змітати з грибів сміття; і пласка викрутка або старий жорсткий кухонний ніж. Просто встроміть викрутку чи ніж у землю біля ніжки гриба й піддіть — він має вискочити цілим.

Набагато легше очистити гриб від землі й сміття, поки він не почав підсихати, і що менше бруду в кошику, то краще, тож я намагаюся ретельно чистити гриби щіточками й пальцями просто під час збирання. Якщо тоді ж відокремити ніжку від шапинки, загальних пошкоджень, схоже, менше; те саме дає й окреме складання шапинок і ніжок у кошику, бо шапинки доволі крихкі.

Amanita muscaria слід висушити якомога швидше після збирання. Остаточно очистити траву треба ще до сушіння. Іноді тонкий шар ґрунту буквально застрягає в шкірці біля основи ніжки. Його можна зняти, обережно пошкрябавши ножем; остаточно дочистити це місце можна й після сушіння.

Кошик грибів Amanita muscaria.

Приготування Рослини життя

Щойно ви роздобули свіжі екземпляри, перед уживанням їх обов’язково треба висушити! Я відокремлюю шапинку від ніжки (якщо цього ще не зроблено) і розрізаю ніжку вздовж на чотири частини; шапинка сохне цілою. Розкладені на сітці чи решітці там, де добре рухається повітря, вони мають висохнути за день-два. Якщо сушите над вентиляційною решіткою опалення або в духовці, не перевищуйте 120 °F. Дуже добре підходить звичайна сушарка для продуктів із регулюванням температури. Сушіть гриби Amanita muscaria, доки вони не стануть зовсім сухими — сухими, як крекер: шматочки мають ламатися, коли їх згинаєш. Висушене слід скласти в пластикові пакети, що щільно закриваються; у запечатаних пакетах висушена трава Життя видає найчарівніший аромат — не дивно, що давні арії називали його ще «андхас» (Рігведа), буквально «квітка». Ці пакети потім можна зберігати в скляних або пластикових ємностях; тримайте їх у сухому, прохолодному, темному місці.

Ці висушені гриби Amanita muscaria перед уживанням слід витримати 2 або 3 місяці, щоб екземпляри як слід дозріли. Правильне сушіння й витримування необхідні і для доброго смаку, і для сили дії. Хліб Небесний можна просто їсти як є або використовувати в наведених далі способах приготування.

Сушені шматочки Amanita muscaria виймають із сушарки.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: не вживайте жодних газованих напоїв (пива, содової тощо) ні до, ні після вживання сушеного Amanita muscaria. Схоже, у присутності газованої води мусцимол може знову перетворюватися на іботенову кислоту. Це скасовує дію сушіння, під час якого іботенова кислота втрачає CO і стає мусцимолом. У

2

результаті дія подібна до вживання свіжого Amanita muscaria: нудота, блювання, шлункові спазми, ступор, сон, подібний до коми, надмірне слиновиділення — і жодної галюциногенної дії!

Чарівна їжа

У «Soma: Divine mushroom of Immortality» згадано, що сибірські племена, які вживали Amanita muscaria, часто додавали сушений гриб у супи й рагу, створюючи так чарівну їжу, і це один із найприємніших способів уживання Amanita muscaria. Подрібнений або розтертий на порошок сушений мухомор легко додати в миску рагу, супу чи вівсянки, і їжа від нього навіть смачнішає. Імовірно, це найкращий спосіб почати вживати Траву Життя.

Амброзія; еліксир життя

Якщо у вас є правильно висушені екземпляри, перетворити воду на вино легко. Просто відважте потрібну кількість сушених шматочків Amanita muscaria. Покладіть шматочки шапинок догори дном на дно невеликої банки типу Mason. Ніжки поламайте на шматочки завдовжки від ½ до 1 дюйма й покладіть зверху на шматочки шапинок. Обережно струсніть, щоб шматочки вляглися якомога щільніше. Налийте стільки прохолодної питної води, щоб вона тільки покрила траву, і залиште настоюватися щонайменше на 3 години за кімнатної температури. Вода має набути темного бурштинового кольору.

Злийте амброзію в другу склянку чи банку (через ситечко), накрийте другу банку й відставте. До шматочків Amanita muscaria в першій банці долийте стільки ж свіжої питної води й залиште щонайменше на 2 години. Ця вода має стати майже такою ж забарвленою, як і перший настій. Процідіть рідину, як і раніше, у другу банку, де вже є перший настій. Якщо бажаєте, можна зробити й третій настій, але він буде значно слабшим за перші два. Зазвичай я притискаю шматочки виделкою, щоб вичавити більше амброзії, а потім ополіскую шматочки й першу банку невеликою кількістю води, проціджую й додаю в другу банку.

Цей спосіб дає амброзію, яка водночас і смачна, і сильна. Початкові шматочки недарма залишають доволі великими: гриб насправді є насосом. Знову набравши води, він знову починає проганяти воду крізь своє тіло, завдяки чому водорозчинні речовини доволі ефективно переходять у воду.

На одну дозу амброзії йде трохи більше сушеного Amanita muscaria, ніж коли просто їсти сушений гриб, але досвід від амброзії, здається, ясніший і чистіший, адже в амброзію переходять лише найбільш водорозчинні речовини й цукри. Ця концентрована амброзія солодка на смак. Смак добре приготованої амброзії неповторний: як на мене, він нагадує слабкий розчин меду й солоду у воді. Як і під час приготування кави, чаю чи пива, якість води впливає на смак. Найкращий смак дає вода, очищена зворотним осмосом, або дистильована.

Схожість слова «амброзія» з amber, тобто бурштином, імовірно, пов’язана з кольором амброзії, який завжди має якийсь відтінок бурштину. У прохідному світлі амброзія жовто-бурштинова, а у відбитому — червонувато-бурштинова.

Найкраще пити амброзію повільно, маленькими ковтками, даючи їй кілька секунд полежати на язиці, перш ніж ковтнути.

Священне вино

Різновид звичайної амброзії — замінити воду виноградним соком. Це Священне вино дуже легко приготувати: беріть приблизно одну унцію (28 грамів) сушеного Amanita muscaria на кварту виноградного соку, настоюйте 8–12 годин, потім процідіть сік, а шматочки гриба відтисніть, щоб отримати більше соку, і додайте його до процідженого. Мені здається, найкраще підходить трохи кислуватий виноградний сік, а кілька крапель оцту на чашку соку, додані на самому початку, начебто роблять його сильнішим.

Це вино має унікальну властивість: розведене водою, воно стає сильнішим (до певної межі)! Для найкращого результату перед уживанням розводьте це вино, беручи 2–4 чашки води на кожну чашку вина. Правильно розведене водою, воно вгамує спрагу; якщо ж його розведено недостатньо, за кілька хвилин воно висушить вам рот.

Приготування молока провидця

Змішування молока з травою або з вичавленим соком — дуже давня практика, якій щонайменше 4000 років; а повідомлення із Сибіру, датовані 1900-ми роками, розповідають про зброджування сушеного Amanita muscaria з оленячим молоком. У Рігведі вичавлений сік перед уживанням змішують із кислим молоком і сиром, і часу на бродіння, схоже, не відводили. Молочна кислота, що міститься в кислому молоці, імовірно, швидко реагує з мусцимолом, перетворюючи його на сильнішу форму.

Особисто я не можу пити кисле молоко, тож користуюся іншим способом. Я кладу маленькі шматочки трави в миску чи банку й доливаю цільне гомогенізоване свіже молоко: ¾–1 чашку молока на один подрібнений сушений гриб середнього розміру (5–7 грамів). Поставте в прохолодне приміщення (60–70 °F); накрийте миску чистою тканиною або паперовим рушником.

Якщо в кімнаті є мухи, вони покажуть вам, коли молоко готове: їх тягне до нього, як залізо до магніту. Якщо капнути краплю на тарілку, мухи, знайшовши її, сп’яніють. Схоже, сам лише його запах для них і непереборний, і п’янкий. Ця властивість пояснює давнє біблійне ім’я Вельзевул — Повелитель мух.

Якщо мух поблизу немає, щогодини набирайте краплю (піпеткою) й куштуйте. При 60 °F бродіння може тривати 12 годин і більше. Молоко не псується швидко і навіть через 24 години лишається солодким на смак. Приблизно через 30 годин воно перетворюється на непсихоактивний йогурт, який потім псується. Те, що молоко не псується швидко, свідчить про антибіотичні властивості Amanita muscaria.

Правильно зброджене молоко значно сильніше за саму траву чи амброзію. Коли воно готове, ви дізнаєтеся, скуштувавши одну краплю. Коли будете певні, що воно досягло піку, процідіть молоко в склянку чи чашку. Притисніть шматочки в мисці ложкою чи виделкою, щоб видобути якомога більше молока; пийте дуже повільно, маленькими ковтками, і насолоджуйтеся.

Приготування святого єлею

І оливкова олія, і тваринний жир усмоктуються в шкіру. Що ж до здатності зберігатися, то оливкова олія має перевагу над тваринним жиром, особливо в теплих чи спекотних умовах.

Діюче начало трави теж може всмоктуватися крізь шкіру: якщо обережно потримати в руці свіжу ніжку Amanita muscaria близько 5 хвилин, ви почнете відчувати легке запаморочення; що довший контакт, то сильніша дія.

Щоб приготувати святий єлей, розітріть кілька сушених екземплярів на порошок і просійте його крізь тонку тканину. Те, що не пройшло, знову розітріть. Отримавши потрібну кількість тонкого трав’яного порошку, пересипте його в чистий сухий маленький флакон чи пляшечку, що щільно закривається. Повільно долийте стільки оливкової олії, щоб вона тільки покрила порошок. Шматочком дроту обережно перемішайте порошок з олією. За потреби додайте ще олії, щоб утворилася рідка паста. Закрийте ємність і дайте траві настоятися в олії годину-дві. Щоб скористатися, торкніться кінчиком пальця поверхні олії й нанесіть її на середину чола, приблизно на дюйм вище брів. Дія має початися за кілька хвилин і триватиме, доки вся олія не всотається. Це спосіб уживання сушеного Amanita muscaria, який найлегше контролювати, і, мабуть, найощадливіший спосіб використати обмежену кількість сушеного гриба на кількох людей. Дія ніколи не буває надто сильною, якщо тільки не нанести забагато олії.

Ця олія також дуже ефективний зовнішній антибіотик, і її можна застосовувати при багатьох різних інфекціях шкіри, як-от запалені укуси комах чи інші інфіковані рани.

Приготування Живої води

Якщо ви їсте сушену траву Життя, п’єте амброзію чи вживаєте молоко пророцтва, ви вироблятимете Живу воду. Від того, яка доза надходить, залежить сила того, що виходить. Приблизно 7/8 діючого начала виводиться із сечею. Решта, імовірно, виходить із потом. Повторне використання діючого начала — спосіб значно подовжити тривалість досвіду за тієї самої кількості трави.

Багатьом людям буде гидко навіть подумати про те, щоб пити власну сечу. Однак свіжа сеча, якщо у вас немає інфекції нирок, стерильніша за воду з-під крана. Сеча псується дуже швидко, коли на неї потрапляють мікроби з повітря: вони стрімко розмножуються в цьому поживному розчині. Присутність сутності трави в сечі таке псування сповільнює — ще одна ознака антибіотичної дії. Особисто я Живої води ніколи не куштував; тут ви покладаєтеся тільки на себе.

Приготування Євхаристії

Сучасне Таїнство, яке вживають давніші християнські церкви, очевидно, від чогось походить; нині вважається, що облатку роблять із пшеничного борошна. Але з чого її робили спочатку? Якщо ви вірите, що трава Життя — це Христос, то трава як Хліб життя було б джерелом сакраментального борошна.

Amanita muscaria, коли він сухий до хрусткості, легко розтирається на порошок чи натирається на тертці. Ступка й товкачик і сьогодні добре для цього підходять, як і в давнину, хоч це й повільно, а невелика кавомолка легко його подрібнює. Трав’яне борошно роблять, просіюючи змелений порошок крізь тонку тканину чи сито, щоб відсіяти більші частинки. Ці більші частинки потім знову мелють і знову просіюють. Це точнісінько та сама техніка, яку застосовують, виробляючи зернове борошно тонкого помелу. Зрештою більша частина сушеного гриба проходить крізь сито як трав’яне борошно. У перерахунку на грам трав’яне борошно — найсильніший препарат з-поміж тих, які легко приготувати.

Це борошно має чимало переваг, коли ним треба поділитися з кількома людьми. По-перше, використання багатьох грибів усереднює дію; по-друге, з однієї партії борошна можна точно встановити дозу для кожної облатки. Спресоване в облатки, воно зручне в користуванні; покладена на язик, облатка швидко розчиняється й повністю всмоктується, а ще облатка легко розчиняється у вині, виноградному соку чи воді.

Виготовлення облаток складніше за деякі інші процеси й потребуватиме спорудження простого обладнання. Вам знадобляться сито й прес. Найкраще сито виходить із двох кілець-кришок від широкогорлих банок типу Mason. Складіть їх верхами одне до одного, вирівняйте й обмотайте обидва ззовні армованим скотчем. Тепер у вас є кришка з двома різьбовими кінцями й отвором посередині. Шматок тонкої тканини кладуть на банку типу Mason із грубим трав’яним порошком. Подвійну кришку накручують на банку поверх тканини. Тепер на другий бік кришки накручують чисту суху порожню банку. Щоб просіяти, поставте банку з «грубим порошком» догори й струшуйте. Тонкий порошок збиратиметься в порожній банці, яка тепер унизу. Перевага цього сита в тому, що ви не втрачаєте багато тонкого пилу.

Тканина має бути прозорою й тонкого плетіння. Нитки мають бути гладенькими, не ворсистими. Ідеальна тканина, якщо глянути крізь неї на світло, схожа на дрібну сітку. Тканина має бути цілком сухою, інакше вона не просіюватиме.

Давній тип сита легко відтворити за допомогою п’ялець і шматка тканини. Просіюйте у велику пласку миску. Досить лише легких рухів. Перевага цього сита в тому, що площа тканини може бути набагато більшою, ніж у кришки широкогорлої банки. Воно просіює швидше, але користуватися ним треба там, де немає протягу, і частину тонкого пилу ви таки втратите.

Щоб перетворити трав’яне борошно на облатку, потрібен прес. У «The Sacred Secret» я пояснював, як зробити простий, хоч і грубий прес. Потім я з’ясував, що в крамницях церковного начиння можна придбати преси, створені саме для виготовлення облаток для Євхаристії; ці преси справляються із завданням краще, ніж саморобний.

Щоб налагодити процес, можуть знадобитися певний досвід, спроби й помилки. Облатки слід пресувати досить сильно, щоб вони витримували певне поводження з ними, але все ж розчинялися на язиці чи в рідині.

За допомогою набору мірних ложок визначте, скільки трав’яного борошна йтиме на кожну облатку. Потім обраною ложкою відмірюйте об’єм для кожної облатки з цієї партії борошна. Так досягається однаковість від облатки до облатки, особливо якщо насипати ложку з гіркою, а потім зрізати надлишок ножем урівень.

Коли деталі прес-форми не використовуються, їх слід зберігати в чистому сухому місці. Усе, що торкається трав’яного борошна, має бути сухим!

Як бачите, технології, потрібні для виготовлення Таїнства з трави у вигляді облатки, були цілком доступні першим християнам. Усе потрібне вже застосовували в давніх близькосхідних трав’яних практиках. Перші християни мали вагомі фармакологічні підстави розробити й використовувати облатку з трав’яного борошна як Таїнство. Цей спосіб дає змогу якнайдовше розтягнути запаси трави, отримуючи найбільшу дію з найменшої кількості. Були й інші причини, чому прийняли саме цю форму Таїнства. По-перше, люди, які ніколи не з’їли б поганку, без жодних вагань з’їли б її у вигляді облатки. Приховуючи справжню природу Таїнства і від послідовників, і від ворогів, священство зберігало контроль і владу над першими й позбавляло ворогів інформації. Таїнство легко можна було підмінити звичайним зерновим борошном, якщо запаси трави закінчувалися або якщо очікували облави з боку влади.

Як і з усіма іншими засобами з трави Життя, меліть не більше борошна, ніж збираєтеся використати одразу.

Медові пастилки

Опанувавши техніку виготовлення трав’яного борошна, ви, можливо, захочете робити медові пастилки замість облаток. Прес для цього не потрібен. Просто приготуйте потрібну вагу борошна, а потім повільно й обережно вмішайте невелику кількість чистого меду. Вимісіть до консистенції густої замазки. Скачайте кульки діаметром від ¾ до 1 дюйма або розплющте у вигляді облатки.

З додаванням меду виходить дуже смачна цукерка. Крім того, мед, здається, покращує засвоєння сутності трави. Як і всі інші засоби з трави Життя, їх слід готувати й уживати одразу.

Установка й обстановка

Коли Amanita muscaria вживають як Таїнство, установка й обстановка дуже важливі. На досвід, який викликає будь-яка психоактивна речовина, впливають установка й обстановка, у яких її вживають. Установка — це очікування людини щодо майбутнього досвіду, а обстановка — фізичне середовище, у якому цей досвід відбувається.

Ця трава, мабуть, не стане популярною як засіб для вечірок. Підвищена чутливість до світла й звуку може виявитися надмірною серед гамору вечірки. Вживати її вдень, мабуть, теж не найкраща думка, адже сонячний день може справді завдавати болю. Деякі сибірські шамани, які вживають цю траву, чаклують у цілковитій темряві. Перші християни, схоже, також віддавали перевагу темним кімнатам чи місцям, катакомбам тощо (див. Матвія 10:27). Слухові ефекти найкраще сприймаються в тиші; і, звісно, відволікань має бути якнайменше.

Ніхто не повинен уживати понад 3,5 г (1/8 унції) трави Життя на самоті. Вищі дози можуть викликати дисоціативний ефект, що призводить до короткочасного, але повного розриву з реальністю. Багато хто також втрачає рівновагу, хитається й падає. Обидва ці ефекти можуть спричинити фізичні травми через падіння чи інші нещасні випадки. Поруч завжди має бути наглядач (людина, що не перебуває під дією), щоб запобігти таким подіям. І, звісно, тільки ідіот сідатиме за кермо під дією трави Життя!

Не змішуйте сушений Amanita muscaria з іншими препаратами — рецептурними, безрецептурними чи забороненими.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: не вживайте жодних газованих напоїв (пива, содової тощо) ні до, ні після вживання сушеної трави Життя. Схоже, у присутності газованої води мусцимол може знову перетворюватися на іботенову кислоту. Це скасовує дію сушіння, під час якого іботенова кислота втрачає CO2 і стає мусцимолом. У результаті дія подібна до вживання свіжого Amanita muscaria: нудота, блювання, шлункові спазми, ступор, сон, подібний до коми, надмірне слиновиділення — і слабка галюциногенна дія або зовсім ніякої.