20. Біблія

Те, що ми називаємо Біблією, насправді складається з двох окремих зібрань книг — Старого Заповіту і Нового Заповіту; ці книги дуже віддалені одна від одної і в часі, і за мовами, якими їх записано. Старий Заповіт записано на івриті на сувоях зі шкір тварин, і як зібрання книг він датується не раніше ніж 600 р. до н. е., хоча деякі окремі оповіді в ньому, можливо, сягають значно давніших часів. Новий Заповіт спершу написано арамейською та грецькою мовами й записано на папірусі у формі кодексу, а найдавніші окремі послання й книги, що збереглися донині, датуються не раніше ніж 140 р. н. е.

Хоча це велике й різноманітне зібрання книг записувалося впродовж доволі тривалого часу під впливом кількох різних чужоземних культур, у ньому є одна незмінна тема — споживання Плоду Дерева пізнання/життя.

У Книзі Буття Адам і Єва куштують заборонений Плід Дерева пізнання добра і зла — і відкрилися їхні очі, і вони стали справжніми людьми. Ця ідея проходить крізь більшість інших книг аж до Об’явлення святого Івана, останньої книги Нового Заповіту, де є ріка води Життя і Дерева життя, чиє «листя» — на зцілення народів.

Ці книги починаються зі споживання вельми особливого «Плоду»; той самий Плід споживають Провидці (Пророки) в багатьох книгах Старого Заповіту, і це продовжується в Новому Заповіті, де Плід Дерева життя знову підносять до статусу Сина Божого, і його треба куштувати, споживати, і він існував від початку.

Змій мудрості, Адам і Єва, Плід Дерева пізнання, з «Герметичного саду».

Цитати зі Старого Заповіту

.

Бут. 3:3-7

«3. Але про плід дерева, що посеред саду, Бог сказав: не їжте з нього й не торкайтеся до нього, щоб вам не померти.

4. І сказав змій до жінки: ні, не помрете ви.

5. Бо знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте з нього, відкриються ваші очі, і станете ви як боги, що знають добро і зло.

6. І коли побачила жінка, що дерево добре на їжу, і що воно миле для очей, і що дерево жадане, бо дає мудрість, то взяла з плоду його, і їла, і дала також своєму чоловікові, що був із нею; і він їв.

7. І відкрилися очі в них обох, і пізнали вони, що нагі; і зшили вони докупи фігове листя, і зробили собі пояси.»

Пс. 34:8

«8. Скуштуйте і побачте, що добрий Господь; блаженна людина, яка на Нього надіється.»

Єр. 15:16

«16. Я натрапив на Слова Божі — і з’їв їх; і Слово Твоє стало для мене радістю й веселістю мого серця

Amanita muscaria, якщо їсти її висушеною або зробити з неї холодний водний екстракт, на смак дуже близька до Меду; цей солодкий, мов мед, смак згадано в Рігведі, Ясні, а також у Старому й Новому Заповітах.

У наведеній нижче цитаті джерело цього чарівного меду — форма життя, що мешкає в горах і вміє висмоктувати «мед» зі скелі. Ця форма життя може також їсти різноманітну їжу, приготовану людьми, і «пити» виноградний сік.

Повт. 32:13

«13. Він (Бог) дав йому (Сомі) їздити по висотах землі, щоб він їв плоди полів; і дав йому висмоктувати мед зі скелі та олію з кременистої скелі.

14. Масло з корів і молоко з овець, із жиром ягнят, і баранів башанської породи, і козлів, із туком нирок, із пшениці; і ти пив чисту кров винограду.»

Пс. 81:16

«16. Він годував би їх і найкращою пшеницею; і медом зі скелі Я насичував би тебе.»

Єзекіїль 3:1-4

«1. І сказав Він мені: Сину людський, їж те, що знаходиш, з’їж цей сувій, і йди говори до дому Ізраїлевого.

2. І я відкрив уста свої, і Він дав мені з’їсти той сувій.

3. І сказав Він мені: Сину людський, нагодуй живіт свій і наповни нутрощі свої цим сувоєм, що Я даю тобі. І я з’їв його, і був він в устах моїх солодкий, як мед.

4. І сказав Він мені: Сину людський, іди, вирушай до дому Ізраїлевого і говори з ними Моїми словами.»

Тут ми бачимо, що солодка, мов Мед, їжа тісно пов’язана з пророцтвом і творить давніх пророків.

Ісая 42:18-20

18. «Слухайте, глухі, і дивіться, сліпі, щоб бачити.

19. Хто сліпий, як не Мій слуга? Чи глухий, як Мій посланець, якого Я послав? Хто сліпий, як той, хто досконалий, і сліпий, як слуга Господній?

20. Бачиш багато, але не зважаєш; вуха відкриті, але він не чує.»

Ісая 53:1-2

1. «Хто повірив тому, що ми звістили? І кому відкрилося рамено Господнє?

2. Бо він виросте перед Ним, як ніжна рослина, як корінь із сухої землі: немає в нього ні постави, ні вроди; і коли ми побачимо його, немає в ньому краси, щоб ми його забажали.»

У наведених вище цитатах «слуга Господній», «посланець» і «рамено Господнє» — це імена однієї й тієї самої речі: Amanita muscaria. Слуга Господній «сліпий», «глухий» і «досконалий», і він відкриває очі сліпим і вуха глухим. Рамено Господнє описано як «ніжну рослину», як «корінь» із сухої землі, і як те, що, коли його «побачиш», не вражає великою красою.

Багато сучасних християн стверджують, що 53-й розділ Ісаї — це пророцтво чи видіння про Ісуса та розп’яття. Я ж вважаю, що Ісая 53 — зовсім не видіння і не пророцтво, а просто слова, які проказували під час обряду, коли рослину Сому перетворювали на напій Соми, в Ісаїній версії церемонії Соми.