Одін і Едди
Дональд Е. Тітер
Одін; Бог мудрості
Одін зі своїми воронами та зброєю (MS SÁM 66, вісімнадцяте століття)
Германський і скандинавський «Вотан», «Воден», або «Одін», — верховний Бог північних індоєвропейських народів. Одін — бог війни, мудрості й таємного знання. Саме Одін був тим Богом, який володів поетичним медом натхнення.
Одін — лише одне з двох-трьох сотень імен цього Бога; серед них Ygg = яйце, Jalk (англійською Jack) = юнак, Sidhot = обвислий капелюх і Sidskeg = довга борода. Ці імена точно відповідають видимому життєвому циклу Amanita Muscaria, що починається з яйця, яке виростає в юнака, дозріває в обвислий капелюх і зрештою стає довгою бородою — «міцелієм».
Одін має лише одне око: друге він віддав як плату за те, щоб напитися з криниці знання. Якщо ви зірвете свіжий Amanita Muscaria, знімете шапку з ніжки й подивитеся на нижній бік шапки, то побачите щось схоже на одне величезне око.
Із боком, пробитим власним списом, Одін повісив себе на світовому дереві на дев’ять днів і ночей, дистилюючи мудрість. А свіжий Amanita Muscaria перед уживанням необхідно висушити; у давнину його нанизували на мотузку й вивішували сушитися, бо поки він свіжий, у ньому немає ні мудрості, ні знання.
Більшість Міфів про Одіна розповідає про те, як він здобув Поетичний мед — найдорогоцінніший напій у всесвіті; його зберігали в трьох діжках — Червоній, Золотій і Бурій, — а це три найпоширеніші кольорові фази Amanita Muscaria. Один Міф каже, що в Одіна є чарівна Коза, яка щодня наповнює глечик поетичним медом; чарівна коза (міцелій) і невичерпний глечик Меду — це лише ще один варіант міфу про Святий Грааль.
Окремий скандинавський Міф розповідає про «Золоті яблука безсмертя», які всі германські Боги мусили споживати щодня, щоб лишатися молодими й сильними.
Більшість міфів про Одіна містить Старша Едда — збірка давньої скандинавсько-германської міфології, яку наприкінці Середньовіччя врятували від забуття кілька відданих своїй справі вчених. На думку фахівців з індоєвропейських мов, схожість слів Веда та Едда не випадкова: вони вважають, що обидва слова походять від спільного прадавнього праіндоєвропейського слова на позначення Мудрості/Знання, тож Старша Едда означає Стара Мудрість/Знання.
Християнство витіснило давню германську релігію в Скандинавії лише 1000–800 років тому і, як і всюди, де здобувало політичну владу, намагалося придушити Старе Знання, переслідуючи всіх послідовників, які ще лишалися.
У відповідь на це частина релігії Старої Мудрості перекочувала до дитячих історій на кшталт «Джека і бобового стебла» та інших «казок». А давній лютий Одін, Бог Війни, до новітніх часів перетворився на веселого старого Санта-Клауса.
Пов’язані відомості дивіться на цих сторінках Товариства «Амброзія».
Зовнішні посилання
Sacred-texts Поетична Едда
Sacred-texts Прозова Едда
Sunnyway.com Поетична Едда
Вікіпедія Поетична Едда
Вікіпедія Прозова Едда
Вікіпедія Одін
Вікіпедія Імена Одіна